Ти сиділа самотня у барі
не вином захлиналась,сльозами
ви прожили достатньо у парі
та незгода зявилась між вами
вже не стАло сімї вже немає.
Сімя була та враз і нестало
розбилась наче кришталева ваза
вже третій день,вином лікуєш рани
така і ніби не серйозна ця образа
та у житті бувають драми.
І осінь плаче ревними сльозами
вона і ти такі не схожі
і все що разом нажили роками
все в мить пропало...
і ніби все...життя не стало.
Ти вірила йому,його кохала
та зрада у твоє життя ввірвалась,
для тебе зрада це найбільший злочин
сиділа й думала-вже третя ночі
і ще бокал вина... та досить.
Всю ніч не спав,чекав на неї
він думав що зуміє все вернути
та враз дзвінок лунав у двері
"пробачте пане,треба вам сказати
її на світі вже немає...
пробачте... ми вам співчуваєм"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407455
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: янгол з душею