Вона жила звичайним життям
вона друзям завжди посміхалась
вдома в неї не було проблем
і щаслива завжди виглядала.
Друзі,школа,родина,сімя
всі у ній завжди бачили радість
тільки посмішка в неї була
ні не справжня лиш так для розваги.
Вона вперта і горда була
приховати уміла свій смуток
та для неї не стало життя
як з коханим довелось попрощатись.
Біль уперто зжирала її
серце билось неначе скажене
і топила свій біль у вині
і себе убивала словами
Ні родина ні друзі її
не вбачали у ній того стану
у них були проблеми свої
не змогла приховати обману.
Їй земля утікала з під ніг
серце плакало ревно сльозами
"як же так як же він міг
чом залишив цей світ він так рано.?
З того дня досить часу пройшло
та в ній біль ніяк не вщухала
вже ніколи не бачив ніхто
щоб вона як колись усміхалась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407457
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2013
автор: янгол з душею