Джерела журчали бджолами
І стрімко сурмили пісню сумну,
Пісню, яку мов би штовхали,
В радість кидали/зривали юрму.
Юрма радо горланила пісню,
Юрма і триплтіла в екстазі,
І затюкала Істину дійсну,
Джерела спустивши в унітази.
Щезли джерела, сумом закривши
Щезання своє поневільне,
А натовп шукав хто б це залишив
І життя забезпечив би вільне.
Джерела журчать, призивають
Новітню юрбу до шукання,
Хоча достеменно і знають:
Не прийме юрба покаяння.
26.08.1992
К.
КВ-3
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407722
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2013
автор: Левчишин Віктор