Передумалось, перемріялось,
Перегадалось, неначе сон.
Теплим березнем, першим проліском,
Що розквітали з твоїх долонь
Ти появився у моїй долі
Такий красивий – юнацька мить,
А очі сині були щасливі:
Лиш ти і я й неба блакить.
Усе минулось, та не забулось,
Як пахли медом твої уста.
Весняний вітер цілує квіти,
Доля колише мої літа.
Знов синім ранком стою на ганку
І виглядаю свою весну.
Промінчик сонця б’ється в віконце
І піднімає усіх зі сну.
Тебе немає, а я чекаю,
Досі чекаю з далеких літ.
А очі сині були зрадливі.
Сльозинка впала на білий цвіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407774
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2013
автор: Надія Голіней