Світлані Михайлівні Сердюк –
завідувачці бібліотеки
ІМВ НАНУ (Київ).
Від травки до травки, від квітки до квітки –
Літає закохано пчілка злата,
А здобич збере – понесе у повітку:
Там вулики з медом, де сила свята.
І сонячний промінь, і леготу подих,
І марево нив, і небесна блакить
У купу зібрались, здолавши негоду,
У крапельці меду, щоб людям відкрить
Цілющий нектар, і пилок, і кислоти,
Цукри, вітаміни... Усе в ньому є!
І все завдяки твоїм, пчілка, турботам:
Це – труд твій, комахо, старання твоє.
Тож крила твої хай ще людям послужать,
На щастя й здоров’я ще сотні століть!
Вони в слабодухих виховують мужність,
Яка за крилатих в бою постоїть.
Плекай у нас, пчілко, від знань насолоду,
Яка в фоліантах знайшла собі схов.
Ми вдячні тобі за щоденну турботу,
За це тобі наша і шана, й любов!
...Воно, наче, й просто: подумаєш, пчілка –
Малий, непомітний афід* екземпляр!
Та в ній є принади чарівної жінки...
Це – наш всемогущий, як Бог, ювіляр!
_________
*Комахи (англ.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407827
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.03.2013
автор: Олекса Удайко