Тихо у пітьмі
надія помирає
сльоза кипить,
а серце завмерає.
Забув на мить
і згадую долю,
лиш серце стукотить
чекає на волю.
Тепер інакше все,
як виявляється
надія теж вмирає,
забув тебе
ніщо нас більше не тримає.
Очі бачать у пітьмі.
Хоч зраджений
проте я вільний
я дякую тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407891
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.03.2013
автор: Влад Осадчий