Чи не досить благати?
Навіщо долі цуратись?
Кати повстали
влада волю ховає
народ же натомість
Дніпро розділяє.
Люди забули
або і не знали,
просякнуту кров'ю
історію краю.
Історія наша,
червона у книгах
за волю то мито
кров, що пролита.
Дитину свою
ти не візьмиш на руки
бо голос бринить
коли її будиш,
у очі не глянеш
бо сором задушить.
Забули, заснули усі
холодні у серці
та дикі в душі.
Дикість,
увесь наш народ
неволя єднала,
натомість
омріяна воля
Дніпром роз'єднала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407908
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.03.2013
автор: Влад Осадчий