Несуть, Тарасе , тобі квіти -
Мужі провладні – брехуни.
О, як від них тебе звільнити,
Хоч звідти ти їх зупини.
Вони ж ненавидять тебе –
Співця великого народу,
І твоє слово, мов багнет,
І твоє прагнення свободи.
І твою мову, твою пісню,
І твій обкрадений народ –
Який живе все гірше й гірше –
Нема ні прав, а ні свобод.
Цей фарс із квітами, вінками –
Він на твоїй святій землі,
Де живуть важко: син і матір,
І люди - все у тій ж петлі.
9.03.2013р. Надія Таршин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407975
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2013
автор: Надія Таршин