Суддя вершив любові справу

Любов  квітчала  на  початок
Всі  загравали  почуття
Троянди  жовтими  ставали
Стихали  спраглі  каяття

Життя  устелене  барвінком
Так  заплелось  в  канат  вузлом
Лишались  шрами-стовбурі  колючі
В  образливому  серці  на  любов

Пливло  лебідкою  по  морю
В  човні  веслило  брак  надій
Мечем  розрубане  на  двоє
Не  зшити  ниттям  золотим

Суддя  вершив  любові  справу
Глумився  привселюдно,як  оман
І  частоколами-словами
Зробив  душі  грішний  обман

І  гільйотина  гостролеза
У  дію  вирок  привела
Розлучниця  єхидно  реготала
З  тераном  в  змові  запряглась

І  інквізиція  кричала..завершилось  усе?!!!
На  лезі  краплі  багряніли
Стояв  палач  примара-засмерділа
І  червоніла  пустота  з  йсго  очей

І  натовп  звурденілий  в  гніві
Терана  скинули  долів
І  самосуд  над  ним  вершили
І  тіло  кинули  на  кіл

Скотились  сльози  градом  з  неба
Любові  зтихшої  ось  тут
І  знову  квіти  проростали
Щоб  занектарить  знову  в  них

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408001
Рубрика: Поема
дата надходження 11.03.2013
автор: Плискас Нина