Я не люблю купе, де спокій та одноманітність,
Заснути і проснутись вже не там,де був я нині!
Я люблю плацкарти,гомін людей та щирість,
Дивитись й милуватись як летять вагони сині!
Я не люблю бути вдома,тиснути пультом канали,
Зникати й тікати на кілька місяців з історії життя!
Я люблю випадкових попутчиків між рядами,
Теревеняти з ними,й дізнаватись нове каяття!
Я не люблю мовчати,коли співає пісня щира,
Тремтить й бринить тоді весь світ мені!
Я люблю чай у підстаканниках,запах — сила,
Зривається й біжить тоді пара-емоція на склі!
Я не люблю промоклі кеди,і дощ на голові,
Змокріє й зникне навіки неосяжний він до сонця!
Я люблю каву з автоматів,що тихо стоять собі,
Три гривні,експрессо,і йдеш з білетом до віконця!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408082
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2013
автор: Натаніель7