Мені радієш в нього на колінах
Здивовано так кліпаєш очима
Невинно засмієшся, мов дитина
Та впали крила в тебе за плечима
Даремно вірив, дарма сподівавсь
Казали-грішна. Але я не вірив.
Раптово світ навколо захитавсь
Оздоба впала, залишивши голі стіни
В них поселився смуток, а печаль
Розмалювала в чорне ці руїни
Все повторилося, нажаль
Не вперше покидаю я ці стіни
Залишся там, мені уже не треба
Брехливих посмішок, фальшивих загравань
Для тебе не дістану зірку з неба
Спаливши міст, іду вже без вагань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408240
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2013
автор: Чернець