Єлизавета.

Слова  приречені,
І  ти  одна  сидиш,
Кожен  би  мовчав,
Ти  весела-
                   ніколи  не  мовчиш
Легко  душу  віддати
На  радість  Богам,
Коли  є  ти,
І  радість  гуляє,
                           добре  всім  нам,

Твоя  усмішка,
То  подих  краси,
Зачаровані,
Піду,знайду,
                       ти  чар-зілля  неси.

І  все  посміхається,
Трава,дерева-вся  природа,
А  я  стою.Мовчу.
І  теж  радію-
                       в  душі  весела  погода.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408407
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2013
автор: ПростоДен