У вирі почуттів стояв ти у тумані,
Вони летіли в небо і вертались знов.
Твої бажання - у твоїм коханні,
Твоє кохання збурює всю кров.
Це почуття високе, хоч і надто пізнє -
Вино ігристе, що вже має вік…
Немає порівнянь це ніжне й чисте,
Воно, немов, кришталь, мов білий сніг.
А дзвони кришталЮ – були вінчальні дзвони
Вони дзвенять у полум”ї бажань,
І піднімають нас на ті високі трони,
Які єднає сила наших двох кохань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408484
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2013
автор: irinag