Я так втомилась від життя
пригнічена і вбита самотою,
легенький стук серцебиття,
наважилась залишитись собою,
не впевнена й наївна як дитя.
Я так втомилась бути тут
до всіх завжди фальшиво посміхатись
і випити би келишок отрути
та не повинна своїм страхам піддаватись
бо так я не спокутаю покути.
Простіть мені,втомилась від життя
ці рани не вдається лікувати
та навкруги лише страшна пітьма,
незнаю що в майбутнього чекати,
та і майбутнього у мене вже нема!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408545
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: янгол з душею