Безсонну ніч гойдаю, мов дитя,
Співаю стиха пісню колискову,
Шепчу на вушко казку про життя,
Веду якусь нескІнчену розмову.
Десь забарився сон в нічній імлі
Чи в чаї з травами, чи і в філіжанці кави.
Ліхтар лиш за вікном у храм свій мрій
Запрошує й підморгує ласкаво.
Вже й зорі в небі сяйвом узялись
І з місяцем давай змагатись в світлі...
Манила невідома чудо-мить...
Мов блудний син,
вертався сон мій пізній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408634
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: zazemlena