Від себе, на жаль, не втечеш…

Тікаєш  від  себе?  Даремно.
На  жаль,  від  думок  не  втечеш.
То  серце  поколює  щемно,
То  в  грудях  нестримно  пече.
А  то,  коли  місяць  уповні,
Ім’я  прошепочеш  крізь  сон,
То  думи  солодко-гріховні,
То  пристрасті  зносить  мусон.
То  спогадом,  схованим  в  темну,
Завмерлі  чуття  обпечеш…
Ти  хочеш  забути?  Даремно.
Від  себе  ,  на  жаль,  не  втечеш…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408714
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: Олена Іськова-Миклащук