Миска поливана повна борщу,
Із часником, але не із Китаю,
Кропу й петрушки туди накришу,
Разом з сім’єю я їсти сідаю.
З дерева ложка у наших руках,
Що не пече нам ніколи у губи,
Мудрість ростили діди у віках,
Цьому й сучасні навчаються люди.
Поруч є хліб, пампушки з часником,
Що запеклися в чарівнім рум’янці,
Мама покрила стола рушником,
Кожен отримав узвару по склянці.
Завжди родину гуртує обід,
Шану батькам варто завжди віддати,
Щоби у домі зібрався весь рід,
Треба обідати разом сідати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408956
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2013
автор: Віталій Назарук