Так хочу в обійми старих океанів,
Купатись у хвилях столітніх морів,
І душу звільнити від гніту кайданів
Сховати буденність в сонетах вітрів.
Закутати в бризи спустошені мрії,
Слухати пінний бурхливий прибій,
Ловити незримий нектар ейфорії,
Народжений вибухом сплячих надій.
Закохані в небо скелясті вершини
Втягнули мене в задзеркалля примар,
Що міряють скованих буднів аршини,
Збираючи їх у святилищі хмар.
Я пам’ять відпущу гуляти у гори,
Шукати натхнення. І лиш тишина
Сповиє мене, а душевні простори
Наповнить терпким ароматом вина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408991
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2013
автор: E. Insomnia