Під звуки флейти, ніжні-ніжні,
Летіла думка в височінь.
І перламутри білосніжні,
Вона минала звідусіль.
Хотілось думці вільно жити,
Бо все буття - це тільки мить.
Небесні крила розпустити,
Й піднятись високо в блакить.
І щоб вже більш не довелося,
На землю з неба опускатись,
Бо надто важко їй жилося,
Коли довкола гнів й ненависть
Коли буденність - грізна варта -
Нема свободи, щоб творити.
І знову не лягає карта -
Не в змозі думка говорити.
Їй би відчути подих вітру,
Вселитись в крапельку роси,
Вдихнути п'янкий запах цвіту,
І сколихнути полюси!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408999
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2013
автор: Julia Kushnir