Росте вся в ситості й добрі,
Гілля вже вище даху,
А я стрибаю на землі
І щиро заздрю птаху.
Під ноги падають плоди
Криваво перезрілі,
Безжально давлять чобітьми
Їх люди байдужливі.
Колись і ми стояли тут,
Під вишнею в цвітінні,
І ніжний дотик моїх рук
Благав порозуміння.
Не сталося – таке життя,
Осипалось, мов листя.
Тепер в самотності одна,
Хоч і живеш, як вишня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2013
автор: Г. Король