Моє . . . щось

В  житті  все  надто  просто,тому  ми  створюємо  собі  проблеми.
Все  надто  по-різному  ,тому  філософія  завжди  актуальна.
Все  це  просто  життя,  і  тому  поетів  все  більшає,
більшає  творів  про  саме  життя.
Хочу  сказати,  що  я  ганяюся  за  римами,
Іноді  захекано,  і  в  відчаї  здаюсь.
А  тепер,..тепер  щось  сталося  і  я  хочу  бути  надто  відвертою,
По-справжньому  щирою,без  видуманих  слів.
Дивлюся  довкола,  і  не  розумію,чим  я  не  задоволена.
Мабуть  тим,що  все  ,що  довкола-це  моє  життя...
Я  знаю,що  в  інших  все  обов*язково  налагодиться  накраще,
А  в  своє  "налагодиться"  я  вірю  теж,але  вже  не  так.
Буває  ,  що  приходять  думки  і  я    заставляю  себе  висловлюватися
Або  у  віршах,  або  ...та  більше  ніяк.
Жену  негатив,але  він  повертається.
Ви  лише  не  подумайте,що  я  песиміст.
Здається,  я  надто  часто  вживаю  це  слово,
 здається,я  часто  про  щось  прошу.
Але  я  просто  пишу,  ну  а  вам  ,що  до  того?
Прочитали-забули..і  все,толку  нуль.
Ні  я  не  нарікаю,я  дивлюсь  реально
Поети  нещасні  по  природі  своїй,
але  із  цим  твердженням  я  також  вагаюсь,
Бо  краще  ПОЕТ,аніж  просто  "ніким".
Писати  -  талант!  Та  питаннячко  "  Як  ?  ".
Описати  природу  звичайнопрекрасно!  
Але  так  написати,щоб  стало  в  вустах  кожне  слова  із  вірша...
Це  не  просто,  хоч  і  це  "кому  як".
Хто  ж  не  мріяв  лишитися  вічним  в  книжках,в  своїх  збірках,  поезіях  ...
Усі  однозначно.
От  і  я  не  є  виняток,  проте  без  зусиль  ніхто  не  отримає  бажане  щастя.
Ну  і  в  чому  вся  суть...та  ні  в  чому  я  так,
мабуть,просто  хотілося  й  просто  писала,
от  таке  то,хотілось  звичайно,щоб  вірш,
але  муза,напевне  ,  моя  десь  заспала...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409045
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.03.2013
автор: Божена Гетьманчук