Я хочу бути тобі саме тією,
Найважливішою.
І не важливо, якою по рахунку,
Тільки, щоб ні дня без поцілунку.
Жодної ночі без порятунку,
І з кожною миттю – ріднішою.
Я можу з тобою відростити, як нігті,
Крила.
Ділити навпіл згущене молоко ранку,
Обіймів легку валер’янку.
Тепле ліжко і смачну вівсянку,
До речі, вівсянку ще ні з ким не ділила!
Я вірю тобі і неодмінно – у тебе,
Сповна.
Так гаряче, як дитиною Діду Морозу,
Так наївно, як погодному прогнозу.
Як навесні вірю авітамінозу,
Випиваючи твій м’ятний погляд до дна.
І нехай твої дотики зачіпаються
за мою шию,
І нехай тиша стає тихішою.
Я до кінчиків волосся хочу бути тобі
саме тією,
Найважливішою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409159
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.03.2013
автор: Юля Фінковська