Усе уже минулось...
Тягар душі щемить,
та ще шепочуть губи,
щоб щастя на гнівить.
В безсонній тиші ночі,
У мареннях пустих
Настане знову спокій,
що серце так гнітить...
Згадається лиш погляд,
і дотик чуйних рук,
невимовлений погляд
незрозумілих дум...
Кудись іти б, втікати,
погамувати біль...
І знову не зазнати
стехії почуттів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409229
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2013
автор: Галина Весняна