Навіщо ти коня сідлаєш –
Ти ж верхи їздити не вмів?
Ти все боїшся і тікаєш
Від рук моїх, любовних слів.
Я знаю – на коні гасаєш
В холодну мряку, заметіль,
З рушниці зовсім не стріляєш,
Лиш стомлено парує кінь.
Я не спішу, тому що люблю
Твоє обвітрене лице,
І руки трохи зашкарублі,
І серце вразливе твоє.
В вікно заглянув місяць сивий,
А разом з ним майнув твій лик.
Чекаю я на тебе , милий,
Давно чекаю і повік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2013
автор: Г. Король