І падав лапатий сніг... Вночі, в середині березня...
Світився ліхтар старий, аж сяйво лилось крізь штори...
Між нами сотні доріг і час до твого повернення.
Ми знаєм правила гри. Ми знаєм і не говорим.
...І плачуть в куточку годинник і календар.
Бо світлі наміром душі не можуть схибить.
Бо кожен новий світанок - уже найсвятіший дар
І, знаєш, любов - то не фатум, це просто вибір.
(с) БО Ляля http://vk.com/ljaljabo
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409493
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2013
автор: Ляля Бо