Стоматологічне

В  поліклініці  з  самого  рана
вже  чимало  народу  сидить.
Молодий  стоматолог  Оксана
видаляє  усе,  що  болить.
– Ти  чому  тут?  –  в  одного  питаю.
– Треба  вирвати  Мудрості  Зуб,
дуже  він  мені  жить  заважає.
Через  нього  посивів  мій  чуб.
– І  ми  теж!!  –  чуть  крізь  щелепи  стислі,  –
Мусим  Мудрості  Зуб  виривать!  –
на  обличчях  всіх  вирази  кислі,
перелякані  очі  блищать.
– Як  же  так!?  –  раптом  я  розлютився.  –
Подуріли  вже  зовсім  тут  ви?!
Все  зробіть,  щоби  з  вами  лишився
Зуб  Сміливості,  Зуб  Доброти,
Зуб  Любові,  Зуб  Радості  й  Щастя,
Зуби  Віри,  Надії  й  Снаги!
Краще  вирвіть,  якщо  вам  удасться,
Зуби  Злості  і  Зуби  Нудьги,
Зуби  Заздрості,  Страху  й  Обмана!  –
я  кричав,  і  мій  голос  гримів.  –
Зупинись,  стоматолог  Оксана!
Не  чіпай  позитивних  зубів!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409526
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2013
автор: Віктор Ох