Краю мій покинутий,
Краю мій сумний,
Сінокос не кошений,
Ліс і монастир!
Хати перекошені,
Порахуй- їх п’ять,
А дахи прирошені,
Зірками блищать!
Із соломи різьблені,
Колоски стирчать,
Сумно в купки зібрані,
У небо глядять.
В вікна б’ють, без промаху,
Ворони крильми,
Заметіль черемухи,
Немов білі сни.
Все життя у прутиках,
Розпалився біль,
Димом тягне з вогника-
Степовий ковиль!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409546
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2013
автор: горлиця