Не зрікаюся тебе, не засуджую,
Не викреслюю спогад про нас,
Тільки прикро, що я не твій суджений,
Що не вернеш утрачений час.
Ти не винна у тому що сталося -
Це обставини склались не так.
З нами щастя тоді розпрощалося
І майнуло, як зляканий птах.
Просто довго весна не приходила ,
Просто довго тяглася зима,
Просто довго чомусь не погодило,
Просто щастя було - і нема ...
Тільки сни, ностальгією сповнені,
Повертають загублену мить,
В потаємних глибинах заховану,
Бо назовні пече і щемить .
Я з роками тебе не зрікаюся,
Хоч давно вже належу другій,
А за наше кохання не каюся,
Не зрікаюся втрачених мрій .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2013
автор: архангел