Вже вкотре знову вчитуюся в Стуса,
Збагнути хочу, серцем зрозуміти…
Я був хлопчам і юнаком безвусим,
Коли обрав він долю, щоб згоріти.
Поет, філософ, мрійник і провидець,
Козак, бунтар і правозахисник.
Він був життя не просто очевидець,
А волі і свободи провідник.
Писав вірші,страждав, боровся, мріяв
Про волю, незалежність України.
Зійшли вже зерна, що він їх посіяв
В душі народу нашої країни!
Збагнути хочу, звідки в цьому тілі
Взялася міць, людського духу сила.
Своїм життям він показав на ділі,
Як у поетів виростають крила.
Людина кремінь, а характер – криця,
Ніхто не зміг поставить на коліна!
Його зламати не могла в’язниця,
Тому, що в серці була Україна!
24.02.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409602
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.03.2013
автор: Мирослав Вересюк