Намалював ще одну трагедію... Мені здається, що це має бути плач нареченої за своїм коханим, який поїхав на війну...Чи повернеться він?..
Нарешті на таку журливу мелодію з"явився чудовий і такий же журливий текст! Дякую, Оленко!
ДІВОЧА ЖУРБА.
Ген, в степ, за буйним вітром,
В степ мій милий поїхав,
Край свій, рідну країну,
Охороняти аж до загину.
Душе моя, лелека,
Линь вдаль, у путь далекий.
Скрізь я буду літати,
Де тепер ти
мушу знайти.
Приспів.
Я несу весну на крилах.
Я несу журбу в піснях.
Ти у сні гукаєш: »Мила!»
… А я птах, я просто птах.
… Я лиш птах.
Бій за Україноньку…
Тут склав він голівоньку.
Кров лилася рікою!
Ляжу, коханий, тут я з тобою…
Ой, злечу я за хмари.
Пошли, Боже, їм кари!
Рветься серце надвоє
Доле моя,
Навік ти і я.
Приспів
Я б несла любов на крилах,
Я б тобі являлась в снах.
Та у полі на могилах
Плаче дощиком весна.
Нам весна.
Програш.
Плаче дощиком весна.
Нам весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409675
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2013
автор: Анатолійович