Розпечений асфальт лягає нам під ноги;
І ми ідем на зустріч світлу й дню.
Проміння сонця обійма дошки підлоги
О,літнє сонце,я тебе люблю!
Маленькі горобці купаються в калюжі
У їх очах відбилися перехожі
Ох,перехожі,ви усі байдужі
Усі серйозні й між собою схожі.
Серйозні дуже "дядечки" і "тьоті"
А хто ж насправді?Ви - дорослі діти!
Що топляться у побуту болоті.
-якщо згасати,краще б й не горіти-
Спиняйтесь іноді на миті
Бо вся краса у миті й простоті.
Бо всі турботи коли-небудь будуть змиті..
Та й чи важливі вони в нашому житті?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409686
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2013
автор: Laaastivka