Бездонна тьма,здаволось тиша
Вдивляєшся в стовпи базальту
У серці шум,шкребуться миши
А за вікном лиш шум асфальту.
Усі десь їдуть,ти стомилась
Але все ж щось тебе тривожить
Якась іскринка задимілась
А серцю щастя не підложить...
Давно було все,ти й забула
Що це таке воно кохання
Та вітерцем таким подуло
І знову ці твої страждання...
Так холодно тоді було
Мене пронизло до кісток
А на душі таке тепло
З троянд червоних пелюсток...
́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409794
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: Марина Мариніна