В безвір’ї серця станеш на тернину. –
Господь відступить з жалем у журбі
За тебе, недовірливу дитину,
Все ж, шанс навернення залишивши тобі.
О так, Господнє всюдисуще око
Чекатиме молитви й каяття.
Лиш твоя віра, чиста і глибока
Перемінити здатна все життя.
Навіть в страшнім вогні випробування
З надією і гідністю тримайсь,
Перед Всевишнім на коліна стань-но
І в вірі непохитній не здавайсь.
Навіть, коли чигає поряд смерть вже,
Не все ще втрачено навіть тоді, повір.
Можливо, ти ще зцілення одержиш,
Як будеш вірити. Тож, неодмінно вір!
Говорить істина словами вуст Господніх,
Зигзаг невдач змінивши на пряму.
Він дасть тобі спасіння вже сьогодні,
Бо ти був з Ним. Бо вірив ти Йому.
© Copyright: Ирина Визняк, 2013
Свидетельство о публикации №113031601351
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409906
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: *ИРЕНА*