ПОДИВИСЬ!

Подивись  у  вікно-
Холодно.
Подивись  у  роки  -
Там  глодно.
Подивись  у  серця  -
Змерзнуто.
Подивись  у  думки  -
Мерзотно.

Я  такий,  як  і  ти,
Ти  така,  як  і  я  -
Не  можемо  жити
Щиро,  без  каяття.

Ніби  наша  провина,
Нібито  наш  оцей  гріх,
Що  живе  ся  людина
Немов  з  червами  горіх;
Що  живе  та  клекоче,
Якби  пельку  набити  -
В  Бога  вірить  не  хоче,
Тай  у  Дідька  лабети.
         Вірить  тільки  у  гроші,
Вірить  він  тільки  в  "діла",
Які  кров  п'ють  мов  воші
І  випивають  до  дна,
До  дна-донця  у  серці,
До  донця  навіть  Душі,
Очі  мають  як  скельця  -
Ворота  враз  розмашні,
Що  приймають  всю  дурість,
Навіть  і  мудрість  беруть,
Не  закинеш  їм  вузість,
І  не  закинеш  їм  лють.

І  так  боляче  часто
Все  це  бачити/знати,
Той  ідеш  передчасно
Коня/Долю  сідлати.
Тільки  і  радощі  є,
Що  до  тебе  літаю...
Серце,  серденько  моє!
Мрія  із  небокраю!

3.11.1991
К.
КВ-1

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409919
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: Левчишин Віктор