Яке люблю?!
Нема натхнення для отих любовей!
Та й, чесно кажучи, немає діла до ць́ого вже нікому.
Не вистачає ч́асу і нема наснаги.
Ми заклопотані лише собою.
Із нас же кожен зараз хоче тільки грошей й слави
І якось дивно думати ще про якісь любові.
Егоцентризм - наша сучасна дійсність -
Засів десь глибоко в людську свідомість.
О так! Ми є сучасне молоде суспільство,
Не розуміюче добра й любові.
Егоїстична все ж таки у нас натура
І думаю, з цим кожен буде згоден.
Таку позицію диктує нам модерн-культура,
Яка, що смішно, є створена самим народом.
О, ми сучасні, толерантні, в нас культ особи.
В науці робимо якісь дослідження і спроби
Щось зрозуміти, винайти і вивчити саму людину.
Дивіться правді в очі, світ розвалиться на тисячу частинок.
Відчужена самодостатня сутність
Живильну людськість з нас випила давно.
Жорстокість, пафос, черствість і байдужість -
Здається, це провідні риси сучасного кіно?
І так, ми діти двадцять першого століття.
Маб́уть, нам є, все-таки, чим пишатися.
Ми покоління технологій, до наших послуг терабайти інформації
Та залишається питання:
Чи ми не на шляху своєї деградації?..
19.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410001
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.03.2013
автор: Олена Євтушенко