Що в руках тремтить закривши наївні очі
У спустошених грудях не витримало
Афродіта й не знала, як погляди Косять
Жнива чекань, що тендітно плекала
І блакитний давно всю утратив захмарність
А трояндовий заливає долоні
Що загрілось між пальців й шукає примарність
Вихід.. Втечу від себе, від агонії
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410041
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2013
автор: Марамі