Мого болю ніхто не розділяє
В ночі коли мене дощ з неба поливає
Всі знають що
Вона тепер в новому одязі
Та ось вона знімає стрічки і прикраси
На землю їх кидає
Вона забирає так, як жінка, вона робить це
І вона кохає так, як жінка, так вона робить це
І страждає вона, як усі жінки
Але вона ламається, мов маленька дівчина
Королева Мері, Вона - мій друг
Я надійсь побачити її знову, оглядаюсь навкруг
Ніхто не має думати
Що вона "номер один"
Поки Вона не зрозуміє, що для цього вже нема причин
В тумані її очей амфетамін і блиск перлин
Вона забирає так, як жінка
І вона кохає так, як жінка, так вона робить це
І страждає вона, як усі жінки
Але вона ламається, мов маленька дівчина
Дощ цей, він ще тоді ішов
Я від спраги помирав, але води у ньому не знайшов
Хоч все ж таки сюди прийшов
Твої старі прокльони досі ранять
Але ще гірше те
Що з тобою лише біль
Я не можу залишитись з тобою через біль
Невже не зрозуміло що
Я не зміг стати твоїм
Самий час стати мені нічиїм
Але звісно ми зустрінемось знову
Ніби як друзі, і ними завжди були
Будь-ласка не роби вигляду, що не знала мене коли
Я був голодний, і ладен був стати твоїм світом
Але ти в правді не зізнаєшся, як жінка
І ти коханням займаєшся, так, як жінка, так ти робиш це
І з почуттів знущаєшся, як справждня жінка, так ти робиш це
Але ти ламаєшся, ніби маленька дівчина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410051
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 18.03.2013
автор: ura0701