КАЯТТЯ

Привіт  ,  і  вибач  як  не  тяжко,
Забутий  вже,    тобою  я    навік,  
І  стертий,  з  спогадів  твоїх,  як  келих  щастя,
Як  лист  паперу  ,  спалений  навік.

А  час  вже  показав,  всю  суть  мого  розчарування,
Все  звісив,  урівняв  ,  стер  спогади  сумні,
Та  й  висновок,  повір  я  вже  зробив...  
Що  я  лиш  тільки,іграшка  для  тебе  в  цім  житті.

З  життя  твого,  я  зник  на  вік,  забудь  мене  благаю,
Не  хай  все  буде,  як  бажаєш,  
Мої    ти  почуття,  вже  не  згадаєш,
Цей  вибір  твій,  за  що,  судити  я  не  стану  .

Та  попри  всі  обставини  нелегкого  кохання  ,
Твої  слова  були,  для  мене  як  відрада,
І    незабути  вже  мені  посмертно,
Омріяні  зневірою    гіркою  ,  сподівання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2013
автор: архангел