Життя -
Сізіфова Гора,
і на вершині
лиш мить дозволено постояти
тобі...
Ця боротьба -
наше буття,
і жадана оця мета,
неначе жаро-птиця,
постійно вислиза...
Штовхаючи каміння,
до вершини,
ти чуєш ніг своїх тремтіння,
немов пружина,
увесь напружений...
Аж раптом,ти
добрався до мети,
і втратив сенс
життя,тобі
нема для чого жити.
Примарна ціль була...
Тож мудрий Зевс
не дасть нам цеї втрати,нікому цього "щастя"
не потрібно мати...
Життя -
Сізіфова Гора,
каміння вгору...
й вниз...
і знов мета жадана ця!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410210
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.03.2013
автор: vra4