Спадає сніг,
Іде поважним серпантином,
Шукає він того, хто б зміг
Перебороти зовсім цю стихію.
Але таких нема,
І ти ідеш, закрившись капюшоном.
Коли прийдеш,то згасне тьма,
Завиє вітер зламаним акордеоном.
Та чи прийдеш ти,хто те зна?
Чи є ти, ніхто не віда.
Та чи існує справді та колиска зла,
Про яку чував я від Чугайстра діда?
Життя - це ж смерть.
А наш говір - мовчанка.
Блакинтні небеса - насправді земна твердь -
Така, як наша,тільки духів то схованка.
Як ображаєм їх, втрачаєм назавжди.
Не вбий мене, Діано!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410221
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2013
автор: Самілик Євген