Я тебе цілую навіть уві сні,
Милий мій,рідненький,але ми чужі.
Ти складаєш щастя у валізи знов.
І на поізд садиш нашу ти любов.
А вона стояла,оченьки сумні,
Боже,що ж творилось в неі у душі?
Але посміхалась,рученьку кладе
На моє обличчя таке пресумне.
Гладить і говорить,що я краща всіх.
І що сумувати-це великий гріх.
І мене цілує,іде в чужий край:
-Але я вернуся.Лиш мене чекай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410278
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2013
автор: Відочка Вансель