**** Прикре розтавання ****

ЗА  МОТИВАМИ  ТВОРУ:  "Ти  слів  докори  не  кидай  на  вітер…"  АВТОР:  На-д-е-ж-да

********************************************************************

Як  прикро,  я  скажу  тобі  в  останнє,  що  ми  з  тобою  наче  вороги.
Колись  ми  йшли  дорогою  кохання,  а  потім  розійшлись  наші  шляхи.
Шукати  винних,  в  тім  нема  потреби,  останній  подих  наших  почуттів,
Нестерпним  болем  розіллється  в  серці  німа  отрута  вже  самотніх  днів.

Залишу  в  спокої  свої  душевні  рани,  не  стану  їх  прилюдно  розпинати,
Хай  краще  в  спокою  загоюються  рани,  не  стану  шкірки  з  серця  я  здирати.
Колючі  спомини  я  викину  у  прірву,  забуду  все,  що  зможу  я  забути,
Образи  всі  твої  залишу  я  в  минуле,  не  стану  більше  я  минулим  жити.

Хай  буде  так,  як  ти  того  хотіла,  не  змушую  тебе  інакше  жити,
Свій  шлях  ти  вибрала  сама  не  вірно,  чи  вірно  -  хай  розсудять  з  часом  інші.
Моїх  думок  бурхливі  перекати,  як  після  шторму  каламутні  води,
Та  я  бажаю,  щоб  в  твоїм  житті  настали,  любові  щирої  натхненні  роки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410511
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2013
автор: Сергій Ранковий