По краю неба йшли тихенько двоє.
Так обережно хмароньки топтали.
Неначе це велике,дивне поле,
І пір"я Янголяточок збирали.
-А що таке кохання?Вище неба
Ходити і тебе тримать за руку?
-Це разом постаріти.Більш не треба,
Лише на хвильку відчувать розлуку.
-А що таке кохання?Море квітів?
Чи море подарунків і каблучки?.
-Кохання:це так просто-розуміти.
Купити разом суконьку для внучки.
Не вмерти як Ромео і Джульєта,
А разом до весілля золотого.
Дивитись,як старію.І в поета
Давно я закохалась молодого.
Це кожну зморшку з радістю сприймати.
Сприймати разом радість нам і горе.
Це кожен день тебе поцілувати...
По краю неба йшли тихенько двоє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2013
автор: Відочка Вансель