(присвячено одному другові, якого не хочеться втрачати)
Занадто в́исоко літаєш -
Зміни свій ракурс до землі.
Тебе погублює зухвалість
І твій нестерпний егоїзм.
Ти топчеш друзів під ногами
Своїм нестриманим єством,
Не бачиш ти - під небесами
Ти ж все затулюєш крилом.
Спустись на землю, ти ж людина!
І є тепло в твоїй душі!
І самолюбства обріж крила,
Бо робиш боляче усім.
І пам'ятай - взлетиш високо,
Це значить - низько упадеш,
І буде твій політ жорстоким -
Ти друзів вже не повернеш!
//20.03.13//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410630
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2013
автор: Marisong