Ні слів не треба, ні листів…
Та й почуттів - уже не треба…
Лиш не зникай із моїх снів,
Дозволь хоч думати про тебе.
Дозволь у мріях чарівних
Дивитись у бездонні очі
(Які у клопотах земних
Зринають тільки серед ночі).
Дозволь на відстані німій
З тобою мовчки розмовляти.
Дозволь почути голос твій
І щось у відповідь сказати.
Дозволь в глибоку темну ніч
Тебе покликати до себе,
Торкнутись ніжно твоїх віч…
Дозволь… Не дозволяй, не треба!
2007р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410674
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2013
автор: Катерина Шульга