У вогні очищається золото.
Тож, не плачте на долю гірку,
Хай вам серце боліннями колото
Не один раз на довгім віку.
Борючись із убогістю й голодом,
Не сповзайте на душу мілку,
У багатих, буває, що голо там,
Хоч грошви , як полови в мішку…
Я не вчитель і не проповідник
Для ледачих бездільників бідних,
Бо не вбогий, хто скупо хліб їсть,
Той нужденний, хто ближнього тисне,
І збиткується з нього зумисне,
І забув Євангелія зміст.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410675
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 20.03.2013
автор: Рідний