Анатолій Бахчеван. (м. Кременчук).
ПРОЩАННЯ З ЛІТОМ
Прощалися ми з Літом у саду.
Воно в альтанці проти мене сіло,
І говорило щиро: "Ще прийду!",
І сумно жовтим листям шелестіло.
Свою палітру кольорів сповна
Роздарували квіти хризантем.
Я молодого пінного вина
Наповнив келихи: востаннє разом п’єм.
Щось, Літечко, в тобі я пропустив,
Щось недодбав, у чомусь зазівався…
А промінь той, що листя золотив,
За чорну хмару сумно заховався…
А Я ЩЕ НЕ ДОПИВ!
Прощалися ми з Літом у саду.
Воно в альтанці проти мене сіло:
-Ніштяк, Толян, - сказало. – Ще прийду! –
Портвейном за шість сорок пригостило.
Ми випили по чарці, все путьом.
Та Літо, мабуть, сильно захмеліло,
Бо почало збиратися біжком
І пляшку недопиту прихопило…
Щоб я таке нахабство пропустив?
Щоб я в такому ділі зазівався!?
Я Літо вмить за петельки схопив –
Ідеш – іди. А я ще не допив!
Щось не добрав. До норми не добрався!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410708
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 20.03.2013
автор: Валерій Голуб