Зупинилася на хвилинку
Щось сказати доні, синку,
Та ось так й закам’яніла,
Не жила, а посивіла.
Пам’ятник – це дуже добре
За щедре серденько народне,
В газетах можна щось писнути,
На п’єдестал вірша тиснути.
Скільки літ уже пройшло,
А все так, як і було!
Хата вдови лихом багата:
Голі й босі там хлоп’ята,
Маму з панщини чекають,
В злиднях і нужді зростають.
«Вдова» прокляттям у світі витає
На лихо й нещастя жінок прирікає:
За кріпаків, в колгоспнім рабстві,
У демократичнім пустозвонстві.
Земля багата, недолею вкрита,
Ці ж пани ради корита
Запізнілі пам’ятники кують,
І Україну продають.
Величний пам’ятник - народний опір,
Популістам всім на докір!
Море квітів, ріки слів,
Бо страждать Христос велів!
В житті потрібно всім подбати
Про щасливу Вдову – Матір!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410709
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.03.2013
автор: БГІ