Всю ніч лило і в шибку стукотіло,
Передаючи від весни вітання.
А ти його розгадував уміло,
Заносячи у та'йнопис кохання.
У поцілункових катренах зримувавши,
Усе, що написати я хотіла,
Устами статуйовував назавше
Моє безсоння і гаряче тіло...
А дощ жбурляв нам жменями краплини.
Чи ревнував, чи заздрив поцілункам?..
Чи просто занотовував години
У свій блокнот із дивним візерунком?..
Всю ніч лило і в шибку стукотіло,
Тире і крапками підігруючи нам...
А поміж нами полум'я горіло,
Що непідвладне зовнішнім вітрам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410753
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2013
автор: Любов Ігнатова