Кружляє десь далеко думка,
Немов за звичкою рука
Шукає ракурс для малюнка,
А знайшовши, на мить стиха.
І швидко-швидко, мов шалена,
Кидає фарби тонко, метко,
В сполуках світла незбагненно
Веселкою мішає барви.
І сяє твоє обличчя
Цими барвами омите!
Посміхнулась! Так незвично!
Тут палає взимку літо!
6.11.1991
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410832
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2013
автор: Левчишин Віктор